27 ноября, 2017 
adminGWP Даний факт досить неприємний, оскільки часто призводить до неполадок і виходу з ладу не тільки освітлення, але дорогих і великих електроприладів. Єдиним надійним і раціональним рішенням такої постійної проблеми є придбання і установка стабілізатора напруги, який був винайдений як раз для уникнення проблем з електромережею. Особливістю будь-якої енергосистеми на теренах колишнього СРСР є постійні скачки або коливання напруги. Цьому передує багато чинників: кількість саме споживачів на лінії, зношеність кабелів і інше.Чутливі електронні плати, якими зараз наповненні практично всі електроприлади, дуже вимогливі до цього показника і часто виходять з ладу саме через зниження або різких стрибків напруги.
З огляду на таке проблематичне енергоживлення, стабілізатори напруги є досить популярним товаром серед українських споживачів. Але чому у сусідніх країнах Європи такий прилад практично не застосовується у приватному секторі?
В останні роки Євросоюз активізував свою діяльність в області формування міжнародної енергетичної політики, яка повинна стати ефективним інструментом забезпечення колективних інтересів європейських країн. З метою досягнення енергобезпеки Європейським Союзом була сформована Енергетична політика для Європи, найважливішою частиною якої є зовнішня енергетична політика.
Якщо розібратись більш конкретніше, то важливо звернути увагу на саму структуру енергомережі у Європі. В Європейській розподільної мережі використовуються більш потужні трансформатори, і кількість споживачів на 1 трансформатор також більше. У Європі використовуються трифазні трансформатори з номінальною потужністю близько 300 — 1000 кВА, набагато більшою, ніж для типових однофазних трансформаторів в Північній Америці з номінальною потужністю 25 або 50 кВА. В Європі вторинна мережа прокладається на відстань до 1 милі (1609,34 м).
Рівень вторинної напруги в Європі значно вище і в багатьох країнах досягає рівня 220, 230 або 240 В. Завдяки тому, що напруга в 2 рази вище, споживану навантаження можна збільшити в 4 рази при тій же довжині мережі. Так як трифазна система дозволяє в 2 рази збільшити протяжність розподільчої мережі в порівнянні з однофазної системою, в результаті виходить, що в Європі можна прокладати розподільні мережі більш протяжні, але при цьому дотримуючись вимог по перевантаженню і падіння напруги.
В європейських системах іноді зустрічаються випадки використання однофазних систем для харчування сільських споживачів, причому такі системи виконані на базі двообмоткових однофазних трансформаторів, з’єднаних пофазно.
Перевага Європейських систем полягає в тому, що в них легше виявити короткі замикання через високий перехідний опір.
З огляду на вищезазначене стає зрозумілим, що проблеми притаманні українській енергосистемі у системі енергетики Європи просто відсутні. Якщо оглянути якість Європейських систем, то тут теж практично все однозначно.
Як правило, в Європейській системі зниження напруги і короткочасних відключень менші. В Європейській системі менше впливів, що відбуваються в первинній системі, які можуть привести до меншої кількості короткочасних перебоїв.
Трипровідна система, яка використовується в Європі, допомагає уникнути падіння напруги при однофазних коротких замиканнях на землю.
Навіть при короткому замиканні фазного проводу на нульовий, схема з’єднання обмоток трансформатора трикутник-зірка забезпечує більш високу стійкість до падіння напруги, особливо, якщо силовий трансформатор заземлений через активний опір або реактор.
З такими показниками та характеристиками використання стабілізаторів напруги у Європі є не таким популярним та затребуваним.
В Україні нажаль, без стабілізатора напруги не обійтися, тому рекомендуємо сайт, з великим вобором і технічно грамотною консультацією, більше http://xn--80ac0ce.xn--j1amh/
Опубликовано в рубрике